Літо, до побачення!

01.09.2015 16:44

Промайнуло цьогорічне спекотне літо і люба школа знову закликала своїх учнів до навчання. На шкільному подвір’ї Більченського НВК у перший день осені зустрілися учні, батьки, педагоги та й усі більчани, для яких це свято – подія трепетна та урочиста. Оновлена світла і простора школа гостинно відчинила свої двері для галасливої дітвори.

І ось чарівний годинник відлічує останні хвилини веселого літа і всі присутні опинилися на порозі в захоплюючу Країну Знань. На урочисту лінійку виходить поважний Вересень, який приніс дуже потрібний подарунок – голосистий дзвіночок. До шкільного товариства приєдналися 17 маленьких школяриків-першокласників, які ховаючись за букетами осінніх квітів, але завзято і радісно, слідуючи за своєю першою вчителькою Іриною Ільківною Парус, зробили перші кроки на великій дорозі  знань.

Під величну пісню держави колектив Більченського НВК розпочав традиційне, але кожного року особливе свято Першого Дзвоника. Ведучі свята Мар’ян та Софія від імені усіх висловили величезну вдячність нашим воїнам, які мужньо і твердо стоять на східних теренах України захищаючи її від брехливого і підступного ворога. І як годиться в такі урочисті дні,  присутні віддали шану і низький уклін журавлиному ключу солдатських душ, які полинули у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями. Символом такої вдячності були корзини квітів у руках одинадцятикласників до символічної могили борцям за волю України та до пам’ятного знаку на честь річниці її незалежності.

Великим бажання сьогодні в Україні є припинення війни, прагнення миру та спокою у наших душах та серцях. «…Голубко мила, ти лети у світ, хай буде мир у небі голубому! Неси всім щастя, передай привіт усім народам, людові земному!»  І білосніжні пташки понесли слова молитви до Господа за Україну.

Святкова атмосфера, барви осінніх квітів, щирі привітання дирекції, гостей і закличний дзвоник додали оптимізму і наснаги до навчання, пізнання себе і світу. Тож нехай цей навчальний рік надихає вчителів успіхами вихованців, а батьків – гордістю за своїх дітей.

  •